Ніколи більше не проклинатиму похмуре петербурзьке літо! Щойно я почала мріяти про сонечко, як за волею долі й незнайомця з прізвиськом «Тигр» я опинилася в чужому світі. Пекучому, задушливому, з червоними вулканами на кожному кроці. І звичаї тут справді варварські… Мене схопили, полонили й як «іномірну дивину» продали лідерові місцевого клану. Так на моїх зап’ястях з’явилися браслети, а переді мною — чолов’яга з рогами. Красивий, статний, але… з рогами! Чоловік запевняє, що він демон Керракта («Сані-та-а-ари, сюди!»). І йому, повірте, потрібна десята наречена. Для повного комплекту. Саме блакитноока: він бачив її уві сні.