— Коли ти скажеш їй, що ти розлучаєшся й одружуєшся зі мною? — вимовила моя сестра Айша.
— Як тільки її син окріпне — хіба я звір? — голос мого чоловіка.
— Скоро буде видно мій живіт. Ти ж не хочеш, щоб усі ткали пальцем у твого спадкоємця, якщо він народиться поза шлюбом?
— Спадкоємця? — з болем крикнула я, вриваючись у вітальню, й ледве втрималася на ногах.
Вони лежали на пледі перед каміном. Обоє. Повністю. Голі.
Айша ліниво підняла голову й переможно оскалилася.
— Дракона. У нас народиться повноцінне маля.
***
Я втекла від чоловіка-зрадника й вступила до Військової Драконячої Академії. У мені знайшли рідкісний дар, який міг послужити на благо Імперії, але спокійне життя скінчилося. На заході Імперії вже вовсю спалахувала війна з сусідньою державою.