— Ти нас зрадив би, розтопчеш кохання, якщо повіриш їй! — шепочу, ковтаючи сльози.
— Залишся, — молить мене. Мені бракує повітря від його брехні. Як він може таке говорити?
— А якщо б ти вибрав між нами, що б змінилося? — ледь чутно виштовхую з себе слова. Серце шалено колотиться в грудях. Як боляче й образливо переживати все заново… Наша зустріч повна несподіванка для обох. Він — син мого коханця. Я приїжджаю до батька своєї дитини й дізнаюся страшну новину. Мені б тікати звідси, дізнавшись правду! Але абсолютно нема куди подітися… У мене дочка. А в нього син із такими ж сірими очима, як у нього. Поруч із ним мої почуття болісно прокидаються…