“Думаєте, я особливий, бо вмію бачити майбутнє?
Так, це так.
Бачити нитки долі — мій дар. І водночас — моє прокляття.
Хто взагалі може всерйоз ставитися до дару віщуна в епоху, коли магo-технічний прогрес перетворив реальність на сяючу неонову какофонію ймовірностей?
Я можу. Адже ця здатність уже не раз рятувала мені життя.
Я пройшов ініціацію. Тепер я маг стихій!
Проти роду, з якого мене вигнали, ведеться гра. Але це більше не моє діло.
Моя власна гра стає масштабнішою — я мимоволі берусь до подій майбутньої війни ще до її початку.
А ще я зібрав свій загін, і тепер можу розчистити собі місце для майбутнього розвитку.”