Вибрані оповідання

12 год. 27 хв.

Мова російська

Автор Ісаак Бабель

Читець Ілля Прудовський

Опис

Ісаак Еммануїлович Бабель (початкове прізвище Бобель; 30 червня (12 липня) 1894, Одеса — 27 січня 1940, Москва) — російський радянський письменник, драматург, перекладач і журналіст.
Народився в Одесі в родині єврейського купця. Початок ХХ століття був часом суспільних заворушень і масового виходу євреїв з Російської імперії. Сам Бабель пережив погром 1905 року (його сховала християнська родина), а його дід Шойл був одним із 300 убитих євреїв.

Щоб вступити до підготовчого класу одеського комерційного училища Миколи I, Бабель мав перевищити квоту на студентів-євреїв (10% у межах смуги осілості, 5% за її межами і 3% для обох столиць), але, попри позитивні оцінки, що давали право на навчання, місце віддали іншому юнакові, чия родина дала хабар керівництву училища. За рік домашнього навчання Бабель пройшов програму двох класів. Окрім традиційних дисциплін, він вивчав Талмуд і займався музикою. Після ще однієї невдалої спроби вступити до Одеського університету (знову через квоти) він опинився в Київському інституті фінансів і підприємництва. Там він зустрів свою майбутню дружину Євгенію Гронфейн.

Вільно володіючи їдишем, російською та французькою мовами, Бабель перші свої твори писав французькою, але вони до нас не дійшли. Перші розповіді російською Бабель опублікував у журналі «Летопис». Потім, за порадою Максима Горького, «пішов у люди» й змінив кілька професій.

У грудні 1917 року Бабель пішов працювати до ВЧК — факт, який довго дивував його знайомих. У 1920 році він був бійцем і політпрацівником у кавалерійській армії. У 1924 році в журналах «Леф» і «Червона новь» опублікував низку оповідань, які згодом склали цикли «Конармия» та «Одеські оповідання». Бабель зміг майстерно передати російською стилістику літератури, створеної їдишем (особливо це помітно в «Одеських оповіданнях», де місцями пряма мова його героїв є підрядковим перекладом з їдишу).

Радянська критика того часу, віддаючи належне таланту й значенню творчості Бабеля, вказувала на «антипатію справі робітничого класу» й закидала йому «натуралізм і апологію стихійного начала, а також романтизацію бандитизму».

В «Одеських оповіданнях» Бабель у романтичній манері змальовує життя єврейських кримінальників початку ХХ століття, в побуті воразив і налотчиків, а також майстрових і дрібних торговців знаходячи екзотичні риси й сильні характери.

У 1928 році Бабель опублікував п’єсу «Захат» (поставлена у Другому МХАТі), у 1935 році — п’єсу «Марія». Перу Бабеля належать також кілька сценаріїв. Майстер короткої оповіді, Бабель прагнув лаконізму й точності, поєднуючи в образах своїх персонажів, сюжетних колізіях і описах величезний темперамент із зовнішньою безсторонністю. Рясна, перенавантажена метафорами мова його ранніх оповідань надалі змінюється суворою й стриманою манерою оповіді.

У травні 1939 року Бабеля заарештували за звинуваченням в «антирадянській змовницькій терористичній діяльності» й розстріляли 27 січня 1940 року. У 1954 році посмертно його реабілітували.

Творчість Бабеля мала величезний вплив на письменників так званої «південноросійської школи» (Ільф, Петров, Олеша, Катаєв, Паустовський, Свєтлов, Багрицький) і здобула широке визнання в Радянському Союзі; його книги перекладено багатьма іноземними мовами.

Зміст:

Вступна стаття Поляка
Автобіографія
Конармія
Одеські оповідання
Оповідання
Статті, виступи