На початку 1830-х рр. О. С. Пушкін зацікавився історією Селянської війни 1773–1775 років під проводом Ємельяна Пугачова.
Він ретельно вивчив архівні матеріали та документи, а в 1833 році вирушив у подорож місцями повстання — Оренбурзьку та Казанську губернії, де розпитував літніх очевидців, збирав усні розповіді та перекази про Пугачова. Підсумком цих досліджень стали два твори: художня повість «Капітанська дочка» та історична праця «Історія Пугачова», написана в Болдині восени 1833 р. Цензором «Історії Пугачова» став сам імператор Микола I, який вимагав перейменувати роботу на «Історію Пугачовського бунту».