Історія Попаданця-4. Клан

Як би я не старався не виділятися, виходить у мене відверто кепсько. Все більше впливових гравців придивляються до одинокої фігури на шахівниці. Але ставати пішаками в чужій грі я не збираюся. Пора починати власну партію. Хм, зараз наче заговорив Ленін. Тож не партію — а клан. Випадковості не випадкові. Я це зрозумів давно. Доля зводить мене з хорошими людьми. А може, це була система? А і плювати. Увімкнути задню вже пізно. Тільки вперед.