Історія одного німця. Приватна людина проти тисячолітнього рейху

16 год. 41 хв.

Мова російська

Читець Михайло Росляков

Опис

Спогади німецького журналіста й історика Себастьяна Гаффнера (1907–1999), написані в еміграції в 1939 році, охоплюють період з 1914 по 1933 рік. Автор намагається відповісти на запитання, як події цього десятиліття підготували німців до прийняття нацистської влади, як створювалася й підживлювалася багатошарова соціально-політична «підкладка», на якій було зведено Третій рейх.

Історія, яку я збираюся тут розповісти, — історія своєрідної дуелі.

Це дуель між двома абсолютно нерівними супротивниками: неймовірно потужною, безжальною державою та маленькою, безіменним, невідомим приватним чоловіком. Вона розігрується не на полі бою, як прийнято вважати політику; приватний чоловік зовсім не політик, тим більше не змовник і не «ворог держави». Приватна людина весь час у обороні. Вона не хоче нічого, окрім як зберегти те, що вважає своєю особистістю, своїм власним життям і власною честю.

Усе це постійно зазнає неуявно брутальних, хоча й доволі незграбних атак з боку держави, в якій приватному чоловікові пощастило жити й з якою тому доводиться мати справу. Найжорстокішими погрозами держава домагається від приватної людини, щоб вона зрадила своїх друзів, покинула кохану, відмовилася від своїх переконань і прийняла інші, нав’язані зверху; щоб віталася не так, як вона звикла, їла б і пила не те, що їй подобається; щоб присвячувала дозвілля заняттям, які їй огидні; дозволяла використовувати себе, свою особистість у авантюрах, які вона не приймає; і, нарешті, щоб вона відкинула своє минуле й своє «Я» та при всьому цьому виявляла б невтримний захват і нескінченну вдячність.

Нічого з цього приватна людина не хоче. Саме тому вона вирішує дуель — без будь-якого піднесення, радше з розгубленим знизуванням плечей, але з таємною рішучістю не здатися.