«Історія про загублену дитину» — четверта, заключна частина захопливої епопеї про двох подруг, яка стала шоком для багатьох читачів: тихої розумниці Лену та свавільної талановитої Ліли. Час минає — у кожної з них є родина, діти, літні батьки, коханці… однак найсталішим у житті Лену й Ліли лишається їхня дружба.
Обидві героїні доклали чимало зусиль, намагаючись вирватися з бідного неаполітанського кварталу, у якому виросли — царства закостенілості, жорстокості й суворих табу. Лену вийшла заміж, переїхала у Флоренцію, стала відомою письменницею. Але тепер вона повертається до Неаполя, наче не може протистояти його похмурим чарам.
Лілі не вдалося покинути рідне місто. Вона стала успішною підприємницею, однак успіх лише глибше затягує її в неаполітанську прірву кумівства, шовінізму та кримінальних розборок. Зрештою, некерована, невпинна, чарівна Ліла перетворюється на некороновану королеву того самого світу, який вона завжди так ненавиділа…
Усі чотири книги неаполітанського циклу Ферранте склали унікальну епопею про жіночу дружбу, яку літературний критик Галина Юзефович назвала мало не головним міжнародним бестселером 2010-х років.