Історія античної філософії

Антична філософія, тобто філософія давніх греків і давніх римлян, виникла в VI ст. до н. е. в Греції та проіснувала до VI ст. н. е. (коли імператор Юстиніан у 529 році закрив останню грецьку філософську школу — Платонівську Академію).

Таким чином, антична філософія існувала приблизно 1200 років. Однак її неможливо визначати лише за допомогою територіальних і хронологічних визначень. Найважливіше питання — це питання про {сутність} античної філософії.

Згідно з ученням, що процес історичного розвитку є зміною суспільно-економічних формацій, а формація є «суспільство, яке {перебуває на певному ступені історичного розвитку}, суспільство зі своєрідним
відмітним характером» (1), і для вивчення життєвого функціонування мислення в епоху античної культури необхідно усвідомлювати, що таке общинно-родова формація і що таке формація
рабовласницька. Саме антична філософія в VI ст. до н. е. зароджується разом із рабовласницькою формацією, але общинно-родова формація цілком ніколи не зникає в античний час, а в останнє століття свого
існування виявляється навіть прямою реставрацією саме общинно-родового світогляду. Життєздатність общинно-родових елементів протягом усього тисячолітнього античного рабоволодіння справляє прямо вражаюче
враження. Тому до-філософську основу античної філософії, що виявлялася як общинно-родова і рабовласницька формація, потрібно врахувати насамперед.