Микола Олександрович Бердяєв — російський філософ-ідеаліст, ще за життя став одним із найпопулярніших російських мислителів, відомим не лише в Росії, а й у Західній Європі. У простій і ясній формі він висловив головні тенденції російської філософії, що зародилися в творчості Чаадаєва, слов’янофілів та Достоєвського. У працях Миколи Бердяєва найбільш адекватно й повно знайшла своє вираження своєрідність російської філософської традиції.
Книга «Витоки й сенс російського комунізму» була задумана Н.А. Бердяєвим у 1933 році й зумовлена появою в західній пресі — головним чином в Америці та Англії — статей і книг іноземних авторів, які перекручували історію ідеологічної та релігійної боротьби в Росії в революційну епоху і навіть намагалися захищати реалістичний комунізм із християнської точки зору.
Цим пояснюється й те, що книга, звернена до західного читача, була видана лише іноземними мовами: спочатку англійською в 1937 році, а потім німецькою, французькою, іспанською, італійською та голландською.
Зміст:
Вступ. Російська релігійна ідея та російська держава
Розділ I. Утворення російської інтелігенції та її характер. Слов’янофільство і західництво
Розділ II. Російський соціалізм і нігілізм
Розділ III. Російське народництво і анархізм
Розділ IV. Російська література XIX століття та її пророцтва
Розділ V. Класичний марксизм і російський марксизм
Розділ VI. Російський комунізм і революція
Розділ VII. Комунізм і християнство