— Що за чудовисько таке? — рикає над моєю головою.
Хто чудовисько? Я чудовисько?
Переді мною в дверному прорізі стоїть незнайомий чоловік із голим торсом. Між моїм обличчям пролітають великі сніжинки. І скло водолазної маски стрімко вкривається крижаною кіркою. Я сиджу в гідрокостюмі та ластах на засніженому ґанку замку, оточеного зимовим лісом. Нехай це буде просто глюк!