У цій книзі немає великих літературознавчих аналізів. Та який у них сенс після праць Бахтіна, Лотмана, Дунаєва та Набокова? Перед вами історія про те, як література переплітається з життям звичайної людини, і як у ній можна знайти відповіді на всі важливі питання — варто лише підібрати правильний момент для читання, побачити й почути підказки, які письменники заховали на сторінках своїх творів.
Автор цієї книги, філолог, журналіст і блогер Микола Жарінов, розповідає про книги, які супроводжували його впродовж найзначніших і переломних подій у житті. Ми бачимо, як із віком змінюється ставлення до «Злочину і кари» Достоєвського, чому книги Кінга стають найкращими друзями підлітків, і як Бунин уміє перетворювати непристойні історії на справжнє мистецтво.
Це сповідь — від початку до кінця суб’єктивна, особиста, яка не претендує на істину. Сперечайтеся, не погоджуйтеся, критикуйте — нічого не заборонено. Адже по-справжньому літературу можна зрозуміти лише проживши її через власні емоції.