У Галлії коїться щось недобре. Острівні ельфи, які стихли на клаптику землі, оточеному водою, раптом і водночас починають кричати про помсту у війні, яку давно програли — і тепер претендують на чималу частину провінції. Крові поки що не пролилося — переговори ще можливі, але без участі герцога Естрейського не обійтися. А в славному Роані, неподалік від столиці, спалахує віспа. Заразу намагаються зупинити, не випускаючи людей із міських стін; але потрібні карантини й санітарні кордони. На допомогу мешканцям і магістрату герцог надсилає своїх людей, а сам — із невеликою свитою — мчить урезонювати ельфів.
Поки чоловік у поході, молода герцогиня залишається «в господарстві». Ніхто не вчив колишню селянку керувати провінцією або хоча б містом. Марта хвилюється не на жарт. Їй ніколи думати, чи збіглися за часом біди, через які чоловік покинув її. Адже полювати можуть і на неї.