Ігри мажорів. Хочу грати в тебе
12 год. 25 хв.
— Упродовж усього цього часу ти живеш у моєму домі й робиш те, що я скажу. Ти спілкуєшся лише з тими, з ким я дозволю, — від його голосу в мене по шкірі біжать крижані мурашки.
— Чотири роки? — втручається Вільям. — Навіщо тобі вона на такий строк, Кіт? Вона ж тобі набридне.
Нікіта кинув різко, не повертаючи голови:
— Не твоє діло, Вілл. Шукайте собі іншу іграшку. Цю я купую для себе. Тепер усе буде інакше, Маша. Дитячі ігри скінчилися. Зараз ми гратимемо по-дорослому, — Нік дивиться на мене байдужим чужим поглядом.
— Як хочеш, — відповідаю відсторонено. У мене вже немає вибору.
Він нависає й обпалює кожним словом:
— Хочу. Грати. З тобою.
Я допустила непоправну помилку, і тепер винна величезну суму. У мене її немає, але я можу її відпрацювати. І я погоджуюся…
— Чотири роки? — втручається Вільям. — Навіщо тобі вона на такий строк, Кіт? Вона ж тобі набридне.
Нікіта кинув різко, не повертаючи голови:
— Не твоє діло, Вілл. Шукайте собі іншу іграшку. Цю я купую для себе. Тепер усе буде інакше, Маша. Дитячі ігри скінчилися. Зараз ми гратимемо по-дорослому, — Нік дивиться на мене байдужим чужим поглядом.
— Як хочеш, — відповідаю відсторонено. У мене вже немає вибору.
Він нависає й обпалює кожним словом:
— Хочу. Грати. З тобою.
Я допустила непоправну помилку, і тепер винна величезну суму. У мене її немає, але я можу її відпрацювати. І я погоджуюся…
20:38
01
15:50
02
18:02
03
16:14
04
13:56
05
12:33
06
14:58
07
15:04
08
17:10
09
17:23
10
16:36
11
14:56
12
13:50
13
14:15
14
15:36
15
13:01
16
13:15
17
17:05
18
14:46
19
14:24
20
18:02
21
16:16
22
17:10
23
20:05
24
17:35
25
16:38
26
17:44
27
18:06
28
19:50
29
20:36
30
18:06
31
21:59
32
16:46
33
17:07
34
15:49
35
18:49
36
23:08
37
24:14
38
21:43
39
17:02
40
18:30
41
18:28
42
22:06
43
