— Будь ласка, не жартуй так, Аліхан! Ти ж мене любиш!— вискочивши з ліжка, я схопила його за руки, сподіваючись, що це якась дурна перевірка, але з кожним його словом і поглядом темних очей я розуміла — він не жартує. Він справді мною скористався. Продумано підвів до того, щоб я віддала йому свою цноту до шлюбу, щоб утерти мені ніс.
— Як я можу любити ту, яка мене образила? Ти вдарила мене того дня, принизивши мене на очах у всіх. Подякуй хоча б за те, що твоє приниження сталося зачиненими дверима спальні.
У тебе десять хвилин, щоб забратися звідси. І так — скажи своїм рідним, що весілля скасовується. Інакше зроблю це я. І за такого розвитку подій тобі буде дуже непросто знайти собі іншого нареченого.