Коли Христос говорив апостолам про необхідність іти до Єрусалима, Він мав на увазі шлях вільних страждань, які потрібно прожити, щоб зійти на Небеса й відкрити туди шлях людям. Герой оповіді піднімається у свій, особистий Єрусалим, аби за словом преподобного Серафима Вирицького «витягти з собою в рай сорок людей». Він нагадує скарбника, якому пощастило знайти клад такого невичерпного багатства, якого вистачить на всіх людей планети. Він веде до скарбів бідних і пропонує: «Бери та користуйся! Тут усім вистачить. Бери!»