З чого почати? От вирішив вам, друзі мої, написати про ті далекі часи, коли всі внутрішні органи працювали в штатному режимі. Коли мозок тільки зароджувався в наших дурнуватих головах, а всі рішення приймалися інстинктивно — тобто неусвідомлено (згідно з Тлумачним словником). І це правда. Усвідомленості в ті роки було замало…
Якщо все ж ви наважитеся прочитати це, то хочу вас про дещо попросити. Саме!
По-перше, не кидайте, не дочитавши хоча б до середини, бо на початку там усе ні те ні се, але поступово художня пружина розтискається, оголюючи ерогенні зони сенсу, які я і стимулюватиму, намагаючись довести вас самі знаєте до чого.
По-друге, раз уже ви зібралися так чи так втратити трішки часу, благаю, не судіть суворо моїх героїв, не будьте надто упереджені й вимогливі до них — адже це все не зі зла або корисливості заради, а просто тому, що вони ідіоти.