І знову за бортом човна звично плескає вода.
…От тільки цього разу ні праворуч, ні ліворуч не видно берега. Зовсім не видно. Бо ніс нашого судна спрямований точно на південь. І вітер, що помірно дме нам приблизно з корми, наповнює вітрила силою, рішуче штовхаючи нас вперед — назустріч новим пригодам, синцям, шишкам, порізам, рваним ранам, переламаним кісткам, випущеним кишкам… і всім іншим задоволенням військового походу.