Бунтівному духу не знайшлося місця по той бік життя. Власне, вибір був невеликий: або розчинитися в безчассі, або виконати волю богів. З двох зол обирають менше. Хто ж знав, що для виконання цієї місії доведеться змінити себе—і в прямому, і в переносному сенсі? Карати й благословляти одночасно можуть лише боги. І в цьому вони досягли успіху. То який смертний, що переступив поріг небуття, зможе відмовитися від життя? Але який саме—дух не запитав, а боги… Боги не брешуть. Вони просто не пояснюють. Не витрачають слів. Їм і так усе відомо. А ти сам дізнаєшся…