Жадібний чоловік узяв Шурочку як безкоштовну прислугу. Дерся, принижував і знущався, тримаючи її “у чорному тілі”, а провину за розтрату спритно переклав на дружину, і її загибель стала б для нього вдалим шансом приховати власне казнокрадство. Але все пішло не за планом: у тілі нещасної дружини я прокинулася — незмінна голова СНТ «Одуванчик». Я вмію наводити лад: лишилося відновити міст, знайти, куди чоловік заховав казенні гроші, не дозволити свекрусі сісти на шию й не вдарити лицем об порох перед губернатором. Одне лише мене пригнічує: у цьому світі дружина не має права подати на розлучення. І які б подвиги я не здійснювала, рятуючи місто від банкрутства, все одно залишаюся власністю мерзотника.