Мій чоловік-дракон повернувся з військового походу. З хвилюванням я вибігла назустріч, щоб повідомити радісну новину. У нас буде син, спадкоємець. Чоловік буде щасливий!
— Це не мій дитина. Ти мені зраджувала, — штормовий погляд генерала спалив мій живіт, що округлився.
— Звісно твоя. Ти що таке говориш? — я сором’язливо прикрила полами плаща фігуру, що стала повнішою.
— Я не можу мати дітей, Квіточко.
Чоловік жорстко взяв мене за підборіддя й підтягнув до себе.
— Добре, що ти сама все вирішила, і мені не треба шукати причину для розлучення, бо — дракон відштовхнув мене й подав руку розкішній блондинці, що виходила з екіпажа, — це моя майбутня дружина. А ти — геть!
*** Дракон вигнав мене вагітною, але я оселилася в старому маєтку, облаштувала господарство й народила сина. Життя наладилося, та одного разу колишній чоловік несподівано з’явився на порозі. Не знаю, що йому треба… Але тепер моя черга говорити: «Геть!»