Господиня магічної крамниці – 2

— Ефектно, як дядько Монею на своїх похоронах!

— Красиво лежав?

— Красиво встав. І головне — раптом з’ясувалося, що його вже відспівали, відкрили заповіт і навіть зраділи спадку. А тут — раптове пробудження. Я вам скажу: з його боку це було негарно — спершу так порадувати людей, а потім настільки їх розчарувати!

— Він воскрес?

— Ну. Просто лікар у нашому селі був таки не чистий єврей і не зміг відрізнити смерть від летаргічного сну. Тож Моне́я таки отримав можливість усіх неприємно здивувати.