Громов. Сталінград.

Жовтень 1942 року. Майор ВДВ Олексій Громов приходить до тями у водах Волги — у чужому тілі, з чужими документами, просто в самому осередді Сталінградської битви.

Ніякого завдання, жодної місії. Він не може змінити хід війни й не намагається. Він уміє лише одне — воювати — і тут, нарешті, є де це робити по-справжньому.

Поки його група тримає позиції в зруйнованому місті, де кожен квартал змінює господаря, Громов вчиться жити в чужій епосі: говорити трохи іншою мовою, довіряти людям, яких скоро втратить, і не пояснювати того, що неможливо пояснити. По інший бік лінії фронту працює Крайс — такий самий професіонал, така сама холодна голова. Вони «читають» один одного за слідами ще до того, як побачать обличчя.