Савелій Громов не звик здаватися. Навіть якщо шансів немає, вирок озвучено, а смерть давно обоснувалася у його палаті. Але якщо є хоч крихітний шанс вижити — він ним скористається.
Проломити межу світів? Чому б і ні.
Підселитися в тіло хлопчини-вихованця дитбудинку? Та ще й незаконнонародженого, який не має права на по батькові й прізвище? Уже було.
Улаштуватися в новому світі, де збереглася монархія та аристократи? Де протиріччя між владою і робітниками знову набирають силу? А ще є маги, Священний Синод зі своїми допитувачами? І найголовніше — тіні, створіння з світу Наві, які знаходять стежки до людей, щоб випити їхню життєву силу.
Громов якось пристосуєтьсч.
Головне — не поспішати. І не лізти туди, куди не просять… принаймні в перший час. І запам’ятати: якщо ти бачиш тінь, то й вона бачить тебе.