Здавалося б, взяли звичайний квест маловідомого лоа — що могло піти не так? Прохор — типовий “золото-хлопчик”, а Остап — не надто успішний фрилансер. Ця цілком невідповідна пара для дослідження гри нового покоління. Гри, для якої не потрібні комп’ютер, окуляри віртуальної реальності й взагалі жодне обладнання. Гри, яка відбувається уві сні. Та хіба не занадто сильно вона втручається в звичне життя?