Градус кохання

Ноа Беккер обіцяє лише неприємності. Саме так переконувала мене мама, коли я ще дитиною в церкві підштовхувала лавку й хихотіла над іграми, які він вигадував. Так казали жителі міста, коли помер його батько й брати Беккер зірвалися з котушок. І так думала я того дня, коли йшла на винокурню, де він працював, щоб купити весільний подарунок своєму нареченому. Ноа — порушник спокою. Поганий, грубий бунтар. Але скільки б я не тішила себе думкою, що вдасться обійтися без зустрічі, я не можу уникнути Ноа в нашому маленькому південному містечку. І що частіше я з ним стикаюся, то сильніше він мене дратує. Бо він бачить те, чого інші не помічають: мене справжню. Ту, якою мені заборонено бути. Я — Рубі Грейс Барнетт, донька мера. Скоро я стану дружиною політика, як мріяли мої батьки. Скоро я виконаю сімейний обов’язок, як завжди й планувала. Поки цей хлопець, щодо якого всі мене застерігали, не змушує мене сумніватися в власних рішеннях — наприклад, у тому, чи хочу я виходити заміж.
Усі казали, що Ноа Беккер приносить неприємності. Дарма я їх не послухала.