Економіст і журналіст, лідер підпільної партії та засновник першої в історії держави робітників і селян — небагато хто іншим так сильно вплинув на долю Росії й світу в ХХ столітті, як Володимир Ленін. Чи живе справа Леніна сьогодні — питання відкрите. Але його книги — безсумнівно. Еліти можуть скільки завгодно домовлятися про те, що є літературою, а що ні, яка форма є нормативною, а яка — маргінальною, але коли з’являється письменник Ленін, усі загальноприйняті канони просто знецінюються й скасовуються. Усе це ще раз підтверджує марксистський тезис про те, що справжня література є передусім соціальною практикою.
Ця сотня сторінок — мабуть, найцінніше, що є в Леніні для сьогоднішньої Росії, — своєрідний антидот від фетишистського культу держави та вертикалі влади. Ще не знаючи, що за кілька місяців йому самому доведеться будувати державу нового типу, Ленін зі своїм вражаючим інстинктом вождя переконує: держава — це машина насильства, а оскільки мета соціалістичної революції — побудова безкласового суспільства, то держава є лише тимчасовим явищем. Її сенс функціонування за умов «просвітленої диктатури пролетаріату» — відмирання. Відмре держава — і більше не треба боятися людини зі зброєю.