Середина XVII століття. Гримлять гармати, по землі стелиться густий пороховий дим, а ядра свистом крушать кріпосні стіни й башти!
Лихо атакує кіннота, блищать шаблі, а на морі — кораблі під синім прапором із трьома золотими коронами на флаг-банері. Прапор шведського короля Карла Густава! Балтійське море вже «шведське озеро», шведи на Балтиці — всюди.
Триває чергова Російсько-шведська війна, і російське військо під командуванням самого царя прямує до Ліфляндії: мета — облога й взяття Риги. Справа складна, і добре б мати серед обложених свого вірного чоловіка.
Такою людиною стає молодий тихвінський поміщик Нікіта Петрович Бутурлін, який раніше встиг зарекомендувати себе в шведському місті Нієн. Нієн узято — і тепер Бутурліну треба проникнути в Ригу, не викликаючи жодних підозр. Знайти собі справу, налагодити потрібні зв’язки, збирати інформацію й передавати її російському війську, а потім, виконуючи важливу державну справу, вирушити в далеку Африку, де в шведів є колонія — Золота Берег.
Та все було б добре, якби Нікіті Петровичу не трапилася одна спритна дівчина, яку багато хто вважав відьмою…