У мене не було Кодексу, та й монстрів я не вбивав. Я звичайний принц із далекої галактики. Трохи некромант, трохи демонолог, трохи чорнокнижник…
…
Ну гаразд, брешу. Багато.
Але все міняється, коли в тронний зал вривається тато й кричить:
«Поки не захопиш Землю — трон не отримаєш! І матір заодно воскреси, вона землянка. О, а ти не знав? Ласкаво просимо додому, синочку! До речі, про синочка…»
І ось я на Землі. Сколиоз, плоскостопість і П’ЯТЬ сестер в ОДНУШКІ. А ще забирають у дитбудинок, хоча я дорослий. Та ну ж…
Сила-то зі мною хоч є? Ух. Ну тоді воюватимемо! Отже, питаю один раз. Де. Моя. Мати?