У роду Зубових двісті років не було жодного генерала. Полковник Сергій Зубов продовжує традицію: звільнений через поранення, протез замість ноги, воювати більше не беруть.
Він засинає над книгою про предка — козака Федора Зубова, новобранця Кавказької лінії 1840 року. Прокидається ним.
Попереду — двадцять чотири роки війни, яку він знає з книжок. Поруч — пластуни, гірські ліси, кременеве рушництво. І ще татарин Юсуп, який веде список його дивних слів і поки не вирішив, що з ними робити.