Новий роман американської письменниці Енн Патчетт нагадує казку братів Ґрімм, розрослу до масштабів сімейного епосу. Історія головних героїв, Денни Конроя та його сестри Мейв, охоплює всю другу половину ХХ століття, а їхні долі трагічно й невідворотно переплітаються з Голландським домом — маєтком на сході Пенсильванії, колись належавши розореній династії нідерландських магнатів Ванхубейків. Сам по собі Голландський дім не заселений привидами, але кожен, хто переступає його поріг, у якомусь сенсі стає примарою дому — куди б потім не вирушив, де б у майбутньому не жив, всюди носить із собою цей образ.
У Денни й Мейв є лише це: батько, який пішов у вічність завчасно; мати, що давно перетворилася на спогад; наче з нічного кошмару вийшла мачуха; і зловісний фамільний особняк. А ще — доросле життя, яке ніяк не починається: прокляття дитинства, печатка сирітства, неможливість розірвати узи, що одного разу сформувалися. «Голландський дім» — історія про перемогу любові над злом. Перемогу, замішану на втраті й значною мірою неочевидну, бо зрештою читачеві доведеться самому розібратися, на чиєму боці він/вона й чи було тут злодійство. А якщо було — то хто?