Отримавши високе звання, я ніколи не думала, що зможу закохатися. У дівчину, яка годиться мені в дочки. Я ніколи не думала, що можу зникнути від кохання. Задихнутися. І лише коли я зробив(ла) Катерину своєю, відчула(в) себе живим(ою). Цей чоловік тисне. Я відчуваю його постійно й боюся тремтінням. Владний і сильний, він заповнює собою весь простір навколо. Лише б упоратися з емоціями й вистояти. Але, забувши здоровий глузд, тягнуся до нього, як метелик, що летить на полум’я.