Я читав людей. Я їх програмував. Підштовхував їх до найтемніших вчинків. Думаєте, складно змусити когось переступити межу? Повірте, ні. Якось я змусив хлопця з’їсти три гамбургери підряд, хоча він був на суворій дієті. Він взагалі-то зайшов за салатом. Але я бачив отой маленький вогник сумніву в нього в голові: «Може, один бургер? Ну добре, два?» Тож я трохи натиснув, і він вийшов із повним підносом фастфуду, весь у сльозах і зі словами: «Я слабак!» А я сидів за сусіднім столиком і стримував сміх. Я телепат — і на цьому все сказано.