«Фронтова любов — любов приречена. Вона ніколи й ні в що не розвивається. Але саме це відчуття в мить найвищого розвитку так гостре й таке пряне, що багато хто, випробувавши його, підсідає на фронтову любов, наче на наркотик. Іноді це стає однією з причин, з яких людина знов і знов повертається до роботи в гарячих точках. У потаємній надії ще раз зустріти Її. І навіть не знаєш — чи варто жаліти нещасних за те, що фронтова любов мало не спалила їх. Чи, навпаки, заздрити. За їхні короткі дні справжнього, неймовірного щастя».