Фіктивно одружитися з дівчиною рідного брата для такого циника, як я, не склало труднощів. Обставини змушують, та й дівчина має власні цілі. Але я не припускав, що фіктивний шлюб переросте в щось більше. Розлучатися й віддавати дружину брату я не захочу!
— Ви згодні, Мироне, взяти Мілану за дружину? — Так, згоден, — відповідаю твердо, бажаючи якнайшвидше завершити церемонію.
— Ви згодні, Мілено, взяти Мірона за чоловіка? А вона мовчить. Пауза затягується. Присутні починають шепотіти, а я злюся. Сильно стискаю її тендітну долонь, стискаючи до болю, підштовхуючи до відповіді.
— Так…— стиснуто вимовляє дівчинка.