Опам’ятався з кров’ю на обличчі: палубу трясе, гармати мовчать. На лінії горизонту — французи. На фрегаті суцільна метушня. Французький капітан вимагає капітуляції.
А я — фронтовик, пройшов Велику Вітчизняну, і живу за одним правилом: РОСІЯНИ НЕ ЗДАЮТЬСЯ.
Тепер на дворі 1730-ті. Я вже встиг підняти заколот на кораблі, відстояти честь прапора й опинитися під воєнним трибуналом.
Та зламати мене не вийде.
Бірон, Анна Іоанівна, таємна канцелярія — хай пробують. Я опинився тут не для того, щоб підлаштуватися під минуле.