Який парадокс: її театральні й екранні роботи можна перелічити на пальцях, але, згідно з Британською енциклопедією “Who’s Who” (“Кто есть кто”), вона входить до десятки найвидатніших актрис XX століття! То в чому ж унікальність Фаїни Георгіївни Раневської — дівчинки «нездорово-невродливої» з родини «бідного нафтового промисловця», що стала харизматичною актрисою («Попелюшка», «Підкидьок», «Пишка», «Легка поведінка» та ін.)? Автор стверджує: особистість Фаїни Раневської лишається привабливою завдяки неповторному іронічному погляду на життя: акторка ніколи не соромилася у висловах і, якщо жартувала, то так, що аж до сліз.
Але зовсім не сарказм допоміг їй — народній артистці СРСР — отримати, як вона сама говорила, «посмертні речі»: ордени Леніна й Трудового Червоного Прапора, а ще — три Сталінські премії! І не гостроти та позацензурні вислови зміцнювали її дружбу з найвідомішими людьми тієї епохи: Анною Ахматовою, Любов’ю Орловою, Ростиславом Пляттом, Ольгою Аросєвою та багатьма іншими. Схоже, що серед усіх радянських знаменитостей лише вона могла дозволити собі бути щирою.
У ту мить, коли її оточували діти з радісними вигуками «Муля! Муля!», вона зневажливо відповідала: «Піонери, ідіть у ж*пу».
І важко уявити, що в цій неординарній людині ховалася страшенно самотня, тонка й вразлива душа… Незважаючи на десятки книг, написаних про Раневську, її феномен так і не розкрито до кінця… і лише зараз у читача з’являється змога подивитися на суперечливу долю цієї оригінальної акторки по-новому.