Минуло десятки років після того, як епідемія знищила більшість людства. Ті, хто лишився в живих, заховалися в Росії — останньому оплоті світу людей. Усередині кордонів життя поступово поверталося до нормального. А все, що залишилося за ними, — це дикий первозданний світ, де вже не було нічого, окрім смерті й запустіння. Принаймні так вважав лейтенант Горін, доки не отримав черговий наказ: забрати групу поселенців за межами кордону. З місця, де вижили не могло бути в принципі.