— Навіщо ти йшов за мною? — питаю, важко дихаючи.
Ян не відводить погляду, дивиться зосереджено й насторожено.
— Бо ти цього хотіла.
Раніше нас було троє — я, Святослав і Ян. Шкільні роки, футбольне поле, прогулянки на пляжі — завжди втрьох. Але в якийсь момент Ян раптом віддалився від нас. Ця втрата зблизила мене й Святя, перетворивши нас на пару.
Святослав поважає мене, і я ціную це в ньому. Сподіваюся, він ніколи не дізнається, що всередині я борюся з непереборним потягом до Яна, невгамовного й безрозсудного.
Ситуація ускладнюється, коли Святослав їде вчитися в столицю, а ми з Яном опиняємося в одній групі місцевого університету.