Що ти готовий втратити, щоб більше не відчувати біль?
Він не прагнув щось змінювати — він просто вигорав. Ілля Воронцов щодня стикається з чужими бідами: перетворює смерть, страх і втрати на звіти та розрахунки. Він не довіряє знакам, долі й «випадковостям із сенсом». Тому пропозиція прибрати одне «зайве» відчуття для нього звучить як дивний жарт. Він погоджується — радше з цікавості, ніж із віри. Але зранку страх справді зникає. Потім зникає ще одне відчуття. І ще одне. Дихати стає легше, жити — простіше, думати — чистіше — доки разом із болем не починають розчинятися причини взагалі щось робити.
Це оповідь не про повернення емоцій. Це оповідь про вибір: які відчуття справді потрібні, а які здаються зайвими — доки не стає пізно. Крізь іронію, точні спостереження та внутрішні конфлікти герой рухається від раціонального самоконтролю до небезпечної порожнечі й намагається відшукати межу між звільненням і втратою себе. Книга — для тих, хто втомився переживати надто гостро, і для тих, кого лякає думка, що одного дня він не відчує нічого.