Княгиня (графиня) Ержебет Батори. Її ім’я відчайдушно намагалися стерти з пам’яті, але деякі історії мають силу перетворюватися на легенди. Наче сама земля зберігає спогади тих днів, звідки лунають голоси привидів. Їхні голоси такі пронизливі, що саме час відступає перед ними.
Ця історія почалася в родових маєтках угорської знаті. У сяйві багатства й слави предків виросла дівчина, в чиїх жилах текла кров королів і лицарів; її краса викликала захоплення, а багатство — заздрість. У неї було все, чого вона могла б побажати. Крім одного — влади над вічністю. Адже невблаганний час не щадить нікого…
І ось по окрузі повзуть лякаючі чутки про зниклих безвісти. Погана слава розповзається, наче отруйний туман, отруюючи серця людей жахом. Що таїться в тіні розкішних замків, чийі стіни здатні заглушити крики відчаю?
У XVIII столітті єзуїту Ласло Туроці (Ласло Туроці) волею випадку потрапляють до рук судові документи у справі Батори. Зміст так вражає його, що він вирушає за слідом зловісної легенди. Але що глибше дослідник занурюється в минуле, то ясніше розуміє: воно не зникло — лише сховалося в тіні старого замку й місцевих переказів.
Прочитайте ж повість про Криваву графиню, розказану різними голосами. Про те, як низка фатальних збігів породжує чудовиськ. Про те, що диявол ховається в деталях. Історію, де правда поєднується з вимислом, перетворюючись на темну легенду, над якою не владний час.