Юна. Відчайдушна. Але зовсім не безпорадна… Повідомлення про падіння туманного кордону змушує Еовін мчати стрімголов назад до рідного Вінтора. Дівчина не здогадується, що це грає на руку ульфаратцям. У нічній і туманній столиці люди-звіри ось-ось захоплять владу, і друзям Еовін лишається тільки тікати. Самій Еовін знову доводиться зіткнутися з всемогутнім воїном Ульфарата — похмурим чужинцем із небезпечною темною аурою, який колись мало не вбив її. Але навіть попри те, що їхня взаємна ненависть пече серце, він має приборкати свій гнів, бо його король прагне, щоб дівчину доставили до нього живою. Безпорадна, загнана в пастку, Еовін готова померти, але не перетворитися на ляльку Ульфарата…