Я завжди хотів піти слідами батька — стати пілотом бойового екзоскелета й перевершити його! І навіть те, що він загинув, коли мені було лише чотири роки, не стало на заваді. Навпаки: моїм прийомним батьком став його найкращий друг, який теж був членом гільдії. Я виріс у цій атмосфері. Попри небезпеку професії, мій шлях був чітко видний мені з усіма його етапами та складнощами. От тільки життя внесло свої корективи, і мій план завершився вже на першому етапі, різко розвернувшись…