Гаразд відпочивати на лаврах! Ти працював, старався, боровся і досяг цього — прямо як справжній герой. Ти молодець, Джо! Скромний баштовий чаклун скромно живе у своїй вежі, доки гобліни, карли, гремліни та люди невтомно працюють над своїм і його світлим майбутнім, чесно заробляючи заслужений прибуток. Мага прихильнює сильне світу цього, його поважають у рідній Гільдії, а зі Школи час від часу надсилають листи, писані дрібним дитячим почерком.
Пошана, слава, повага. Так, усе це дісталося працею, потом, сльозами й пролитою кров’ю, а також розумовими зусиллями нещасного слабкого мага, який і вичавив усі ці рідини з тих, хто не хотів працювати й жити мирно. Тепер залишилося дрібниця — лише розрахуватися з боргами, після чого можна буде зажити довго й щасливо!
Але чому так неспокійно у тебе на душі, Джо? Чому в тінях тобі ввижаються примари наближення біди? Хто товчеться на твоїй могильній плиті?
Ти не можеш спати спокійно, Джо. Поруч ще є вороги.