Дияволіада

Улюблена класика знову піднімає проблему «маленької людини»

Твори Михайла Булгакова об’єднані спільною темою й, можна сказати, одним персонажем двадцятих років ХХ століття. Це колективне несвідоме, голос якого Булгаков як фейлетоніст столичних газет і журналів вловив дуже чутливо. Журналістська служба дала прозаїкові змогу на власні очі побачити й оцінити відлякувальні результати соціального експерименту, який проводили більшовики. Повість «Дияволіада» дає широку політичну, соціальну та побутову панораму 1920-х років.