Дух. Поки дихаю, сподіваюсь…

10 год. 46 хв.

Мова російська

Читець Борис Клейнберг

Не знаю, як тепер, але колись варто було запитати у якихось дітей, хоча б у вісімдесятих років минулого століття, про те, про що вони мріють, і можна було почути найпоширенішу відповідь того часу. Практично всі діти на Землі мріяли полетіти до зірок — відкривати нові планети й освоювати нові світи. Але ніхто з них ніколи не задумувався, чим може бути небезпечна така цікавість? Які небезпеки супроводжують тих, хто здатен стати настільки сміливим, щоб вирушити туди, у темряву космічного простору, навіть прикрившись якимись розвиненими технологіями. І більше того… що очікує на їхніх дітей там, які залишаться наодинці з чужим світом… і, можливо, навіть без технологій, які здаються рідними*…

*Примітка: метрична та часова шкала застосовується земна для зручності читачів.

28:32

53:38

51:35

34:16

24:31

28:46

38:27

38:01

1:00:53

42:00

1:04:02

32:25

35:44

1:53:30