Людство, скувавши себе рамками фашизму та проходячи селекцію за генетичною ознакою, повільно вироджується. Еліта, закостеніла у своїй владі, віддається порокам і розвагам. Низи, які не пройшли селекцію й не мають жодних прав, зведені до становища рабів, але вони цього не усвідомлюють, адже більшу частину життя проводять у віртуальній реальності — і це їх цілком влаштовує. Середній клас — інженери та спеціалісти — нічого нового не хоче, і віртуальна реальність стрімко поширюється й серед них. Є невелика купка озброєних екстремістів, які прагнуть змін, але їх не підтримують ні середній клас, ні нижчі верстви, а їхня війна проти еліти — лише переворот, учинений частиною правлячого класу в їхніх власних інтересах. Швидко деградує й рівень технічного розвитку людства. Життя після неогуманістів — глухий кут, з якого немає виходу.
Сергій, знаючи про можливе майбутнє, вирішує силою протистояти неогуманістам, чиї дії з підготовки до збройного перевороту вийшли на фінішну пряму. Як з’ясувалося, телепатичні здібності Сергія, які він здобув на Елії, збереглися й на Землі. Ці здібності він може передавати іншим людям. Вони полягають у тому, що телепат читає чужі думки й здатен вгадувати злі наміри, а телепатка може вибрати генетично повноцінного чоловіка. Сергій вирішив, що зло можна перемогти лише більшим злом. Він знаходить однодумців, формує власні озброєні загони й безжально винищує як бойові загони неогуманістів, так і корумпованих чиновників, наркоторговців тощо. За кілька кривавих тижнів неогуманістів практично знищено, але Сергій і його бійці своїми діями поставили себе поза законом. Відбувся суд, де вирішувалася їхня доля як групи, що займалася масовим убивством людей (хай і злочинців) та внесла в людство нову телепатичну здатність.