Дорога Лав, я тебе ненавиджу

Усе почалося з анонімного листа…

Листа ненависті, адресованого моїй вчительці. Я не хотіла, щоб його прочитав хтось інший. Але випадково залишила його в одній із бібліотечних книжок.

Він не мав його знайти. І вже точно йому не варто було відповідати.

Тепер ми спілкуємося записками й стікерами, які лишаємо всередині книги. Один стікер. Два. Десять. Ми стаємо дедалі ближчими, дізнаючись секрети одне одного.

Це була весела гра, аж поки я не дізналася, з ким переписуюся…

Ксав’є Емері. Король мого міста, одержимого баскетболом, бешкетник і хлопець, у якого мені не варто закохуватися.

Але в нас є правила: ми не повинні бачитися одне з одним і мусимо зберігати зміст записок у таємниці від усього світу. Це дуже важливо. Правда зруйнувала б наше життя.

Мені подобається ця гра. Навіть якщо містер Популярність дізнається, що він листується зі мною, навряд чи зможе полюбити мене у відповідь…