Дім мандрівника

13 год. 38 хв.

Мова російська

Автор Герольд Бельгер

Читець Зура Джумагулова

Опис

Будинок, у якому жив молодий переселенець (депортований) Герольд Бельґер разом зі своїми знедоленими родичами, на жаль, не зберігся. Аульчани не здогадалися перетворити цей дім на музей творчості відомого земляка, твори якого зрозумілі й казахам, і росіянам, і німцям, або відкрити тут музей депортації — німий докір історії. Свого роду музеєм депортації став роман Герольда Бельґера «Будинок мандрівника», що відображає драматичну долю радянських німців, яких у 1941 році піддали масовому переселенню.

Пошук дому (батьківщини) автор починає вже з епіграфа, взятого з А. Ахматової: «Але де мій дім і де мій розсудок?» Зміст роману, який складається з 3 глав, вказує на увагу автора до людини: глави названі за іменами героїв — «Давид», «Христьян», «Гаррі». Між віком цих героїв — приблизно 10 років: глави простежують долі трьох наступних одне за одним поколінь російських німців. Використовуючи масу документальних фактів, талановито застосовуючи типізацію, Бельґер розкриває перед читачем тяжку історію російських німців та інших радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни. Перед очима читача проходять не лише герої, позначені в назвах глав, а й численні другорядні (Газиз, Маруар, Багіра, Жарас, Ніколай Вагнер, Лідія, Єсілбай, Йоганн та ін.) і епізодичні персонажі (Яковчук, Фогель, Фрезе, Віктор Кляйн, Вікторія та ін.).

Трагічність у оповіді відчувається одразу — у контрасті сухого, різкого документального наказу про депортацію (епіграф до першої глави) та емоційної художньої тканини; в абсурді й безвиході першої зображеної ситуації — розподілі депортованого німецького фельдшера Давида Ерліха на роботу в далеке казахське аулове середовище.

100%